Третього четверга травня кожного року Україна вдягається у кольорові вишиванки і святкує свято, в яке серця українців наповнюються гордістю за нашу унікальну традицію та культуру – День вишиванки.

Вишиванка – це не просто одяг, вона є своєрідним витвором мистецтва, який відображає наше минуле, наші традиції та національну гордість. Вона є символом нашої самобутності та відданості своїм корінням і яка об’єднує нас у велику родину українського народу.

З нагоди Дня вишиванки відділом організаційно-масової і методичної роботи Донецького палацу  молоді "Юність" 16 травня було проведено пізнавально-розважальну програму «Вишиванка – оберіг нації», до якої долучилися учні 5-6 класів нашого навчального закдаду. Діти познайомились з історією українського костюму, технікою вишивки сорочок, символізмом кольорів у вишивці українців, видами орнаменту та регіональним впливом на різноманіття візерунків. Вонии із задоволенням відповідали на запитання вікторини, визначали область за орнаментом, створювали вишивані асоціації, грали в гру «Правда чи Міф», розшифровували кольори, які найчастіше зустрічаються в українських орнаментах й дізнавалися про їхнє значення, розпізнавали і визначали техніку вишивки, з’єднавши малюнок з надписом, розгадували філфорд «Ловець слів», з’єднували розкидані слова і вгадували висловлювання чи прислів’я про вишиванку. Усі, і організатори, і присутні, були єдині у думці, що таке свято об’єднує, і ми відчуваємо себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.

З 19 по 25 травня відбудеться НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ.

✏️ В цей день важливо зрозуміти, як наші слова, вчинки та рішення впливають на формування інклюзивного та безпечного середовища.

  Безбар’єрність у закладі освіти — це не лише про фізичний доступ до кабінетів чи наявність пандусів. Це, передусім про атмосферу прийняття, поваги, рівних можливостей та взаємної підтримки.

У нагоді стане «Довідник безбар’єрності» — практичний посібник із коректної комунікації та побудови поваги у взаємодії з дітьми, підлітками та дорослими, які можуть мати інші потреби, досвід чи умови життя.

У довіднику ви знайдете:

- як спілкуватися без стигматизації та дискримінаційних фраз;

- пояснення важливих понять: інклюзія, залучення, толерантність, універсальний дизайн;

- "Безбар’єрний календар" — як делікатно відзначати події у школі й чому деякі фрази можуть бути образливими;

- поради для шкільних психологів, педагогів, асистентів вчителів, класних керівників.

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій – депортації кримських татар із території Кримського півострова, здійсненої радянським тоталітарним режимом у 1944 році.

Щороку 18 травня ми згадуємо трагічні події минулого і вшановуємо пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Цей день став символом відданості і пам'яті про страшні події, які залишили глибокий слід у серцях мільйонів людей.У 1944 році кримські татари стали об'єктом жорстокої політики депортації з їхньої батьківщини, Криму. Сталінський режим виправдовував цей злочин, розповсюджуючи міфи про "народ-зрадник", проте справжня мета полягала у виселенні кримськотатарського народу з їхніх земель та позбавлення їх прав. Масове виселення призвело до смерті тисяч невинних людей від голоду, хвороб, важкої праці та насильства.

Вивчення історії депортації та її наслідків є важливим не лише для формування історичних знань, а й для розвитку у здобувачів освіти громадянської свідомості, чутливості до питань прав людини та національної пам’яті. Це особливо актуально в умовах триваючої російської окупації Криму та війни Росії проти України.

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Ця дата є болісною і скорботною для нашого народу, адже в роки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними даними, становили щонайменше 4,4 мільйона осіб. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. 

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові поховання розстріляних та закатованих. Кількість жертв в Україні досі неможливо підрахувати.

Вшановуємо хвилиною мовчання пам'ять жертв політичних репресій!

Пам’ятаємо, щоб не допустити знову!

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року.

14 травня старшокласники долучились до онлайн-заходу під назвою "День пам'яті жертв геноциду: не засудили вчора, повторюється сьогодні" до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На заході був присутній український кримськотатарський політик, член Меджлісу кримськотатарського народу координатор руху Liberate Crimea, Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру - Ескендер Енверович Барієв. Політик розповів детально про депортацію кримськотатарського народу в радянські часи та визнання депортації 1944 року актом геноциду. Через насильницьку депортацію понад 190 тисяч кримських татар втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу, під час якого здійснювалися умисні вбивства, заподіювалися серйозні тілесні ушкодження, навмисно створювалися життєві умови, направлені на фізичне знищення кримських татар. Ескендер повідомив, що у Канаді, Латвії, Литві також визнали ці дії геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.