
Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 ККУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.
На сьогодні для українців, в умовах воєнного стану, ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми як всередині країни, так і за її межами став ще більшим. Багато громадян переїхали із зони бойових дій в інші регіони або за кордон та шукають нову роботу.
Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів.
Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:
- забрали паспорт або інші документи;
- позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
- пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
- погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
- за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
- примушували відпрацьовувати вигадані борги;