Наприкінці вересня 1941 року підрозділи СС і німецької поліції та їх допоміжні частини вчинили одне з найбільших масових вбивств Другої світової війни. Це відбулося в урочищі під назвою Бабин Яр, неподалік від столиці України Києва.

Бабин Яр у Києві був місцем одного з найбільших масових розстрілів євреїв в окупованій німцями Європі. Це сталося 29–30 вересня 1941 року.               

Німці продовжували чинити масові вбивства на цьому місці аж до звільнення Києва радянськими військами у 1943 році. Протягом цього часу німці розстрілювали євреїв, а також ромів, мирних українців.

Я би вмерла на вулиці цій або тій, що за рогом,

Та конвой не дозволить, здається, проси не проси,

У валізі не те, щоби речі збиралась в дорогу,

Як збираються люди в дорогу в останні часи.

Тільки ключ і листи, фотографії, брошка,і гроші,

Ну не те, щоби грош,і всього лише кілька банкнот,

Ми бредемо по куряві літній,немов по пороші,

Оминаючи вирви тіла і сліди нечистот...

Увірвалися в дім, наказали все цінне узяти,

Я взяла теплий плед, трохи хліба і трохи води,

А есесівець крививсь віспаво на вбогість кімнати,

Що запалася раптом в ніщо, як і я, назавжди.

А тепер я іду назавжди, розумію і бачу

Всю приреченість нашу крізь світла щільного ясу,

Я би вмерла на вулиці цій і тому я не плачу,

А лишаю валізу на бруці, ім'я лиш несу...

Я Рахиля