Поезія, що не тліє з часом…

Для кожної людини рідне місто – колиска радощів і тривог, генетичного та духовного розвитку поколінь, надій і сподівань на щасливе майбуття. 

21 вересня дороге нашому серцю місто Костянтинівка відзначає 154-ту річницю заснування. З нагоди святкування Дня міста хочеться відзначити творчих людей, які багато років дарували свій талант рідному краю, стверджуючи культурну ідентичність нашого народу.

Михайло Милий –– поет, педагог, науковець, кандидат фізико-математичних наук, доцент, член Міжрегіональної спілки письменників, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», лауреат міжнародних, всеукраїнських та обласних літературних конкурсів, лауреат премії Михайла Петренка, автор багатьох поетичних збірок. А ще Михайло Йосипович – давній друг дітей нашої школи. У день народження Костянтинівки ми із великим задоволенням читаємо чудові вірші костянтинівського поета.

РІДНЕ МІСТО

І де б не був — сюди я повертаюсь.

Душа тримається коріння. 

Своє посіяв тут насіння,

Яке, мов квітка, проростає.

Усе знайоме. Людям усміхаюсь.

Дарую їм знання та вміння.

І де б не був — сюди я повертаюсь.

Душа тримається коріння.

Поверне велич — з цим не сперечаюсь.

Нема ні крапельки сумління.

Діждатись вистачить терпіння.

Красою світу я не переймаюсь.

І де б не був — сюди я повертаюсь.